Документування злочинів в умовах війни: про тонкощі професії поліцейської-криміналіста Марини Рубан з Прилук
Капітан поліції Марина Рубан - начальник сектору криміналістичного забезпечення, яка вже понад десять років служить у Прилуцькому районному відділі поліції. Її робоче місце – не затишний кабінет, а місце вчинення злочину. ЇЇ інструменти – валіза з криміналістичним обладнанням, фотокамера та, найголовніше, професійний досвід. А завдання – зафіксувати кожну деталь, кожен слід, який може стати ключем до розкриття злочину, та задокументувати докази воєнних злочинів російських окупантів.
Робочий день поліцейських сектору криміналістичного забезпечення часто починається не за розкладом, а з термінового виклику. Вибух, ракетний удар, крадіжка, вбивство – де б не сталася надзвичайна подія, вони одними з перших прибувають на місце. Їхнє завдання – вилучити слідову інформацію, провести фото- і відеофіксацію, задокументувати кожну дрібницю та підготувати експертні матеріали. І зробити це потрібно так, щоб жоден доказ не був втрачений.
«Коли приїжджаєш на місце події, головне – не проґавити жодної деталі. Потрібні холодний розум і чіткий алгоритм дій. Я маю бути максимально зосередженою, адже слід взуття, уламок скла чи відбиток пальця можуть стати вирішальними у справі», – розповідає Марина.
З початком повномасштабного вторгнення росії до обов’язків криміналістів додались ще й огляди місць ворожих обстрілів. Марина разом з колегами документує наслідки атак, збирає доказову базу воєнних злочинів, скоєних російською армією.
«Часто доводиться працювати в екстремальних умовах, адже може бути повторний «приліт», вибухи та небезпека для життя. Коли ми приїжджаємо на місця ворожих влучань, потрібно одночасно бути уважними до деталей і готовими до будь-якого розвитку подій. І водночас не забувати про людей, які постраждали, підтримати їх, дати хоч трохи спокою посеред паніки», - говорить поліцейська.
За плечима капітана поліції – тисячі виїздів і сотні складних справ. Але найболючіші з них – ті, де постраждали діти. Такі події, каже Марина, залишають слід не лише в матеріалах кримінального провадження, а й у серці.
Попри напружений графік, вона знаходить час для найціннішого – виховання донечки та сина. Марина впевнено поєднує відповідальність у професії з ніжністю й турботою люблячої матері.
«Мене часто питають, як я витримую таке навантаження. А я відповідаю просто: я люблю свою роботу і хочу, щоб зло було покаране. Я знаю, що моя присутність на місці злочину – це ще один крок до справедливості», - підсумовує Марина Рубан.
Відділ комунікації
поліції Чернігівської області
