«Дивлячись на дітей, хочеться боротися і перемагати»: історія поліцейської Оксани Огненко, яка очолює ювенальну поліцію Чернігівщини
Вона понад двадцять років служить людям, пройшла міжнародні миротворчі місії, пережила облогу Чернігова та щодня працює в області, яку ворог щоденно обстрілює. Але найбільшою відповідальністю у своїй роботі підполковник поліції Оксана Огненко вважає захист дітей.
Сьогодні вона очолює підрозділ ювенальної превенції поліції Чернігівщини — службу, яка першою приходить на допомогу дітям.
Службу в органах внутрішніх справ Оксана Огненко розпочала ще у 2004 році. Вона — майстер спорту України з дзюдо та самбо, учасниця миротворчих місій у Південному Судані та на Кіпрі. Втім, зізнається: жоден попередній досвід не міг підготувати до того, що довелося пережити після початку повномасштабного вторгнення.
«Найважче було бачити страх в очах дітей. Вони не повинні знати, що таке війна, вибухи чи евакуація. Але, на жаль, саме це стало їхньою реальністю. І наше завдання — зробити все, щоб вони відчували: поруч є люди, які їх захистять», — говорить Оксана Огненко.
У перші дні великої війни поліцейські Чернігівщини працювали без перепочинку. Під обстрілами евакуювали людей, документували воєнні злочини російських військових, допомагали пораненим, забезпечували правопорядок. І сьогодні, коли прикордонні громади Чернігівщини щодня потерпають від російських атак, робота ювенальних поліцейських не припиняється.
Вони евакуюють родини з дітьми із небезпечних населених пунктів, підтримують дітей, які пережили втрату дому чи близьких, відвідують сім'ї, допомагають тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, проводять профілактичну роботу у школах та громадах.
«Кожна евакуація — це окрема історія. Діти часто не хочуть залишати свій дім, домашніх улюбленців, друзів. Наше завдання — знайти правильні слова, заспокоїти, пояснити, що найголовніше зараз — їхня безпека», — розповідає поліцейська.
Оксана Огненко переконана: робота ювенального поліцейського — це насамперед про довіру.
«Дитина повинна знати, що поліцейський — це людина, якій можна довіритися, попросити допомоги, розповісти про свої переживання. Саме з довіри починається наш захист».
За її словами, найцінніші моменти служби — це не нагороди чи звання, а дитячі усмішки.
«Іноді достатньо однієї щирої розмови, щоб дитина перестала боятися, повірила у себе або просто посміхнулася. Для когось це дрібниця, а для нас — велика перемога».
Попри постійну небезпеку, емоційне навантаження та відповідальність, залишати службу вона ніколи не думала.
«Дивлячись на дітей, хочеться боротися і перемагати. Саме заради них ми працюємо, ризикуємо, не здаємося. Ми хочемо, щоб вони жили у мирній Україні, де дитинство асоціюється не з сиренами, а зі сміхом, навчанням і мріями».
Саме завдяки таким поліцейським, як Оксана Огненко, навіть у прикордонній області, що щодня потерпає від російських обстрілів, діти знають: поруч є ті, хто зробить усе можливе, аби захистити їхнє життя, безпеку та право на мирне майбутнє.
Відділ комунікації
поліції Чернігівської області
