Ювенальні поліцейські Чернігівщини радять, як захистити дітей від кібербулінгу

новини

Поліцейська ювенальної превенції Кристина Єфіменко в рамках акції «Синя стрічка проти булінгу» розказала вихованцям чернігівського дитячо-підліткового клубу за місцем проживання «Чайка» про те, що таке кібербулінг та як від нього захиститися.

Через карантин більшість школярів перебувають на дистанційному навчанні. Левову частину свого часу вони проводять з гаджетами. З ними діти навчаються, розважаються та активно спілкуються з друзями і незнайомцями в соціальних мережах. Саме тому ювенальні поліцейські постійно розповідають школярам та їх батькам про кібербулінг.

Що таке кібербулінг?

«Кібербулінг — форма агресії, що набула поширення з появою мобільних телефонів та інтернету. Кібербулер має на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину через інтернет (без фізичного впливу). Зброя кібербулера: соціальні мережі, форуми, чати, гаджети тощо, — розповідає інспектор відділу ювенальної превенції Чернігівської області Кристина Єфименко. — На жаль, часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки теж не знають, як в такій ситуації їм допомогти».

Причина агресії може бути вмотивованою чи непередбачуваною. У реальності та в інтернеті стосунки між потерпілою стороною та агресором розкриваються практично однаково. Залякування об’єкта кібербуліннга може відбуватися в будь-яку годину доби та на будь-якому інтернет-майданчику. Часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний.

Різновиди кібербулінгу:

  1. Використання особистої інформації. Викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.
  2. Анонімні погрози – анонім надсилає листи довільного або цілеспрямованого характеру. Особлива ознака кібербулінгу: наявність в тексті ненормативної лексики та грубої мови.
  3. Телефонні дзвінки з мовчанням. Мовчання в слухавці бентежать дитину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.
  4. Переслідування. Кібербулер систематично розсилає повідомлення на одну й ту саму електронну пошту чи телефон. Він може збирати інформацію про об’єкт цькування, відслідковуючи його повідомленнями в соцмережах (фото, розповіді про своє життя, геолокації тощо).
  5. Тролінг — розміщення або розсилка повідомлень, які мають на меті спровокувати на конфлікт конкретну людину.
  6. Хепі-слепінг — моральне насильство заради розваги. Кібербулер може фіксувати насильство на відео та у подальшому розповсюджувати в інтернеті.

Кібербулінг може проявлятися у демонстративному видаленні дітей з онлайн-ігор чи зі спільнот у соцмережах; створенні груп ненависті щодо конкретної дитини; пропозиції проголосувати «за» чи «проти» когось в образливому опитуванні; викрадення даних для формування онлайн-клону.

Як зрозуміти, що дитина потерпає від кібербулінгу?

«Насамперед, це раптова зміна поведінки та емоційного стану дитини. Це може виражатися в замкнутості або раптовій агресивності дитини після користування соцмережами. Це і деструктивні стосунки дитини з батьками та істеричні прояви характеру (несподівані безпричинні сльози, крик), — розповідає Кристина Єфіменко, — У постраждалої від кібербулінгу дитини може погіршитися здоров’я через безсоння та занепокоєння. Дитина надає перевагу віртуальному світу та різко перестає отримувати гарні оцінки в школі».

Як захистити дитину від кіберцькування?

За словами ювенальних поліцейських Чернігівської області, батькам варто контролювати, що їхня дитина робить в інтернеті. Робити це потрібно обережно (для молодших школярів бажано обмежити доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).

Батьки мають пояснювати дітям, що вони піклуються про їх безпеку. Відкритість і чесність — ось секрет оптимальних стосунків у вихованні дітей.

Поліція радить батькам пояснювати дітям, що є теми, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків.

Говоріть з дитиною про її проблеми, станьте для неї другом, якому вона довірить інформацію та секрети. Це може врятувати від кібербулінгу не тільки вашу дитину, а й товариша чи однокласника.

Спостерігайте за поведінкою. Наприклад, проведіть експеримент: упродовж тижня уважно слідкуйте за своєю дитиною та зафіксуйте різкі зміни в її поведінці та прояві емоцій (настрою). Потім ці дані порівняйте з часом використанням Інтернет-ресурсів.

Навчіть дитину критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності – школяр може запитати у старших.

Станьте прикладом. Самі навчиться безпечно користуватися інтернетом, і ваші діти робитимуть так само.

Якщо дитина постраждала від кібербулінгу чи була свідком (очевидцем) такого правопорушення, потрібно повідомляти вчителям, батькам, Національній поліції або дзвонити в Центри правової допомоги 116 111, 166 000 або 0 800 500 225.

До того ж, за кожним навчальним закладом закріплений ювенальний поліцейський, який систематично здійснює профілактичну роботу з дітьми. Такий правоохоронець при знайомстві надає школярам всю необхідну інформацію про себе, свої контактні телефони, аби діти за потреби мали можливість звернутися до нього по допомогу в будь-який час.

Сектор комунікації
поліції Чернігівської області

поліція
новини