Поліцейські провідали маму загиблого під Дебальцевим побратима
В третю річницю виходу зведеного загону правоохоронців Чернігівщини з оточення в районі Дебальцевського плацдарму поліцейські вшанували пам'ять загиблого в лютому 2015 року Олега Науменка, помічника оперативного чергового Корюківського райвідділу внутрішніх справ.
15 лютого Олег востаннє дзвонив мамі Тетяні Василівні, а назавтра, коли син не вийшов на зв’язок, дружина і матуся забили на сполох. Родичам повідомили, що Олег поранений - сепаратисти обстріляли блокпост з підствольних гранатометів. Олега поранило у спину й контузило.
Незважаючи на потужний обстріл, бійці відкрили вогонь у відповідь, знищивши кількох російських найманців. Пораненого сержанта міліції доставили в польову медроту в Дебальцевому. За кілька днів усіх поранених намагалися вивезти звідти до Артемівська, але колону, в якій був Олег Науменко, розстріляли окупанти.
Олега шукали довго, лише 10 березня тіло загиблого міліціонера впізнала його дружина серед тіл, переданих представниками так званої окупаційної влади окупованих районів Донецької і Луганської областей до бюро судово-медичних експертиз м. Дніпропетровська. 11 березня загиблого Олега Науменка поховали у рідних Холмах Корюківського району Чернігівщини.
На півдорозі життя залишилася вдовою дружина Вікторія, напівсиротою – донечка Софійка. Минуло вже три роки, як загинув на російсько-українській війні сержант міліції 26-річний Олег Науменко, але від того біль не став легшим. На роковини загибелі Олега до нього на могилу прийшли родичі, друзі та побратими, які були в складі зведеного загону у Чорнухиному в лютому 2015 року. Бійці згадували товариша як сумлінного та відданого обов’язку правоохоронця, надійного бойового товариша, чуйного чоловіка і люблячого батька. Коли надійшов наказ про відрядження на Донбас, Олег ні хвилини не вагався. Вихований в дусі патріотизму та любові до Батьківщини, він просто не міг вчинити інакше.
Поліцейські відвідали маму загиблого - Тетяну Василівну, поспілкувалися з нею, згадали щасливі роки, коли Олег підростав у батьківській хаті, ставав на ноги, навчався професії. Гості ділилися спогадами про спільну службу, розповідали про сьогодення поліції. Тетяну Василівну не полишають на самоті синові друзі, колеги, сусіди й небайдужі односельці. Щось треба – вони завжди поряд.
Нині дружина Олега Вікторія з донечкою Софійкою мешкають у Чернігові, там у них двокімнатна квартира. Вікторія вирішила продовжити справу чоловіка – зараз вона служить в поліції, навчається в Харківському Національному університеті внутрішніх справ. Олег Науменко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Ім’я свого випускника-відмінника увічнили у Сновському вищому профтехучилищі лісового господарства, відкривши меморіальну дошку. Пам’ять про земляка зберігають експозиції Чернігівського військово-історичного, Корюківського історичного та Холминського краєзнавчого музеїв.
Сектор комунікації
поліції Чернігівської області