Майор поліції Віктор Сузік з 2002 року дбає про безпеку земляків – спочатку як дільничний офіцер, а вже упродовж року – як поліцейський офіцер Новгород-Сіверської територіальної громади. Каже, після початку повномасштабної війни особливо загострилось відчуття того, наскільки важлива допомога та підтримка поліцейського для мешканців прикордонних округів.

- Я тут народився, тут виріс. У моєму селі, виходить, понад половина – хоча й дуже далека, проте рідня. Тому вибір професії – опікуватися порядком та безпекою односельців, працювати на дільниці – здавався цілком логічним ще 22 роки тому. Тоді я тільки прийшов на службу в правоохоронні органи, – згадує Віктор Михайлович.

Коли розпочалося активне впровадження проєкту «Поліцейський офіцер громади», майор поліції Сузік побачив у цьому можливість бути ще кориснішим землякам, працювати ефективніше. Відтак взяв участь у конкурсі на заміщення посади поліцейського офіцера Новгород-Сіверської міської територіальної громади, пройшов відповідне навчання і повернувся до рідного краю вже з розширеними і обов’язками, і повноваженнями.

- Я відповідаю за правопорядок у чотирьох старостинських округах громади, – пояснює Віктор. – Зараз тут мешкає трохи більше ніж дві з половиною тисячі людей. Перед російським вторгненням цифри були геть інші, але ж багато виїхало у безпечніші місця. Тут уздовж кордону – постійні обстріли з боку агресора. Це мені також додає і роботи, і ризику. Мушу виїздити разом зі слідчо-оперативною групою райвідділу, забезпечувати допомогу колегам при документуванні наслідків обстрілів, евакуювати мешканців тощо.

Ще одна функція поліцейського офіцера, яка виникла після деокупації району від російських загарбників – регулярна доставка гуманітарної допомоги у віддалені села. У кожному є бодай декілька мешканців, чиї непрості життєві обставини стали нині тільки складнішими через війну. Це переважно літні та немічні люди.

- Я переконаний, що допомога людям – це взагалі найголовніша моя функція як поліцейського офіцера громади. У забезпеченні гуманітарною допомогою і відіграю роль містка між благодійними організаціями та населенням. А ще вистачає інших запитів від людей: домовитись із комунальними службами, щоб полагодили дах абощо, допомогти підготуватись до опалювального сезону, привезти ліки чи доставити немічну людину до лікарні у райцентр. І всі такі прохання начебто й не поліцейського спрямування, але ж люди вірять, сподіваються. Не можу їх підвести, виконую в міру можливостей, – пояснює Віктор Михайлович.

- Він надійний, – категорично характеризує поліцейського офіцера своєї громади пенсіонерка Марія Іванівна з Чайкиного. – Жодного разу не відмовив, не списав на зайнятість, не забув про якесь моє прохання. У нас чудовий поліцейський!

 

Відділ комунікації
поліції Чернігівської області